Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).
Зупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою та тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з воєнною агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (частина 1 ст. 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”)
Відмінності:
– Підстави введення:
простоєм є будь-які обставини, які зумовили призупинення роботи;
призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та виконання працівником під час воєнного стану;
– Тривалість:
простій може тривати без обмеження часу доти, доки існують обставини, на підставі яких його запроваджено;
призупинення трудового договору можливе тільки на період дії воєнного стану;- Суб’єкт ухвалення рішення: рішення про простій ухвалює роботодавець;
ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
– Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:
простій може вводитися по всьому підприємству, або відділу, або конкретному працівнику;
призупинення дії трудового договору має індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;
– Оплата:
при простої виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Водночас, час простою з вини працівника не оплачується;
при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;
– Страховий стаж:
у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;
у разі зупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачують, а тому йому не зараховують страховий стаж.
