У кримінальному провадженні арешт майна є одним із найпоширеніших заходів забезпечення. Проте нерідко слідство роками утримує автомобілі на спеціальних майданчиках навіть тоді, коли реальної потреби в цьому вже немає.
У березні 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ухвалив показове рішення, яким частково скасував арешт автомобіля BMW X3 та дозволив власнику знову користуватися транспортним засобом.
Ця справа є гарним прикладом того, як суд застосовує принцип пропорційності та захищає право приватної власності.
Обставини справи
Власник автомобіля придбав BMW X3 за договором купівлі-продажу ще у січні 2024 року та зареєстрував транспортний засіб у сервісному центрі МВС.
Через декілька місяців колишній власник звернувся до поліції із заявою про те, що автомобіль вибув з його володіння шляхом шахрайства. За цим фактом було розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 КК України.
У подальшому автомобіль був вилучений та поміщений на спеціальний майданчик, а ухвалою слідчого судді на нього накладено арешт.
При цьому:
- власнику автомобіля не повідомляли про підозру;
- договір купівлі-продажу не був визнаний недійсним;
- право власності залишалося зареєстрованим за добросовісним набувачем.
Які аргументи були наведені для скасування арешту
Під час розгляду клопотання захист звернув увагу суду на кілька важливих обставин:
- автомобіль перебуває під арештом тривалий час;
- більшість необхідних слідчих дій вже могли бути проведені;
- власник не є підозрюваним;
- подальше вилучення автомобіля створює непропорційне обмеження права власності;
- автомобіль є єдиним транспортним засобом сім’ї.
Окремо наголошувалося, що власник придбав автомобіль задовго до того, як було подано заяву про можливе шахрайство.
Позиція слідчого
Слідчий заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вже призначено транспортно-товарознавчу експертизу.
Однак суд зазначив, що сам факт призначення експертизи не є достатньою підставою для подальшого повного позбавлення особи можливості користуватися власним майном.
Чому суд дозволив користування автомобілем
Слідчий суддя звернув увагу на кілька принципових моментів.
1. Право власності підтверджене належними документами
Автомобіль був придбаний на підставі чинного договору купівлі-продажу, який ніким не оскаржувався.
Також не існувало судового рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу.
2. Підозру нікому не повідомлено
На момент розгляду клопотання кримінальне провадження тривало, однак жодна особа не мала процесуального статусу підозрюваного.
Ця обставина має значення при оцінці необхідності подальшого обмеження права власності.
3. Слідство мало достатньо часу
Суд прямо зазначив, що орган досудового розслідування мав достатній час для проведення необхідних процесуальних дій із транспортним засобом.
Тривале зберігання автомобіля на спеціальному майданчику без належного обґрунтування суперечить принципу пропорційності.
4. Суд застосував практику Європейського суду з прав людини
В ухвалі наведено посилання на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ.
Суд підкреслив, що будь-яке втручання у право власності повинно бути:
- законним;
- необхідним;
- співмірним поставленій меті.
Якщо мету кримінального провадження можна досягти менш обмежувальними заходами, саме вони мають застосовуватися.
Яке рішення ухвалив суд
Слідчий суддя задовольнив клопотання частково.
Було:
✅ скасовано арешт у частині заборони користування автомобілем;
одночасно залишено чинними:
- заборону відчуження;
- заборону розпорядження;
- заборону проведення реєстраційних дій.
Таким чином власник отримав можливість законно користуватися автомобілем, але не може його продати чи переоформити до завершення кримінального провадження.
Що означає ця практика для інших власників автомобілів
Це рішення ще раз підтверджує важливий принцип кримінального процесу:
арешт майна не може існувати лише тому, що триває досудове розслідування.
Якщо:
- необхідні слідчі дії вже проведені;
- експертизи можна виконати без постійного вилучення майна;
- власник не є підозрюваним;
- відсутні ризики відчуження чи приховування майна,
то існують підстави звертатися до суду із клопотанням про скасування арешту повністю або частково.